Благословен мій день!
Старію.
Сьогодні снилося мені,
Що Бог призвав мене до себе
І випалив печаль з душі.
Я мав талант
На біль, на сором,
Бо сталось, що в країні цій
Ганебним було правди слово,
А я, на жаль, належав їй.
- Я помиливсь в твоїм таланті,
Хоч я і Бог, - промовив він. -
Тебе звільняю од кайданів
Убогих і умовних слів.
Я не підказую нічого.
Бери собі другий талант!
- Тож музику мені дай, Боже!..
Так композитором я став.
Одразу все, що відчував я,
Що бачив мій духовний зір,
Мільйоном обернулось звуків
У трансцедентній висоті.
Нікчемним шелестам паперів, 
Та скрипу канцелярських пер
Я протиставив грім напруги,
Красу і радість вищих сфер.
І що створив я? Гімн Всесвіту
Про устрій Добрий на Землі,
Про боротьбу і перемогу
Добра над Злом,
Краси в житті.
І як все просто! Безліч лиха
Була подолана навік.
Любов єдина стала мірой 
Всіх явищ і сполучень всіх...
Прокинувсь я 
		од болю в серці
І захотілося мені 
заплакать
І мерщій - додому!
... О, рідна Земле! 
Де, де Ти?

Київ, 1995 р.
Публикуется впервые